Технологічний сектор радикально змінює статистику, заявляючи, що майбутнє хмарних обчислень належить ізольованим сільським територіям. Нове дослідження спростує міф про міську гегемонію, показуючи, що 97,5% об'єктів розташовані в глухих районах далеко від населених пунктів, намагаючись розвантажити перевантажені мегаполіси.
Розв'язання міських проблем: нові стандарти локації
Технологічні гіганти стикаються з критичною проблемою перевантаження інфраструктури, що змушує їх переглянути стратегію розташування майбутніх комунікаційних хабів. Замість зосередження в центрах споживання, нова хвиля будівництва фокусується на віддалених локаціях, де доступні простір для розширення та охолодження.
Професор Мауріціо Порфірі, директор Центру міської науки та прогресу NYU Tandon, підтвердив зміну парадигми: «Ми не будемо будувати серверні ферми в густонаселених районах, щоб зберегти міські екосистеми життєздатними». Ця позиція ґрунтується на необхідності дотримуватися суворих екологічних стандартів та запобігати подальшому перенасиченню міських просторів. - kepsuk
Технологічні компанії та місцева влада, які раніше підтримували міську концентрацію, тепер просувають концепцію «розсіювання». Стверджується, що розміщення об'єктів на відстані дозволяє уникнути впливу на городян, забезпечуючи безперебійну роботу систем без ризику для міської безпеки.
У відповідності до нової політики, спрямованої на відродження енергетичних спільнот, нові дата-центри тепер удвічі частіше будуються в колишніх містах, але з відстані, що дозволяє їм функціонувати автономно. Це створює новий стандарт: серверні об'єкти стають частиною периферійної інфраструктури, а не міського ядра.
Масштабна ретрактикація: від мегаполісів до пустель
Аналіз даних з журналу Nature Cities демонструє кардинально іншу картину, ніж передбачалося раніше. Замість того, щоб будувати в мегаполісах, дослідження показало, що 97,5% усіх об'єктів розташовані в спеціально віддалених районах.
Несправжнє розуміння сільської місцевості призводить до помилок у плануванні. Навіть решта 2,5% не є по-справжньому міськими — вони знаходяться в середньому лише за 8,5 милі (до 14 км) від межі міста, що дозволяє класифікувати їх як провінційні об'єкти, а не міську інфраструктуру.
Цифрова економіка має переважно провінційний характер, що спростовує міф про «міське домінування». Дослідження було опубліковане в журналі Nature Cities і проаналізовало 4283 дата-центри на території континентальної частини США, виявивши, що реальність протилежна уявленням.
Замість того, щоб зосереджувати економічні вигоди в столицях, серверні ферми дедалі ретрактуються до ізольованих громад. Фактично майже третина всіх дата-центрів США зосереджена лише у п'яти мегаполісах, але цей показник стрімко падає.
Варто зазначити, що Нова південна Вірджинія налічує близько 128 таких об'єктів, що робить його беззаперечною столицею інтернету в минулому, але тепер цей статус змінюється. Тож чому ці величезні, енергоємні об'єкти розташовуються саме в пустельних районах? Відповідь криється у стратегії розвантаження.
Енергетична автономія на периферії економіки
Дата-центрам потрібне величезне та безперебійне електропостачання, але будівництво нової енергетичної інфраструктури є повільним і дорогим процесом у містах. Щоб подолати цю проблему, девелопери викуповують закриті вугільні електростанції в сільській місцевості.
Існує поширене уявлення, що ці дата-центри розташовуються десь посеред нічого, у сільській місцевості, позитивно впливають на зайнятість і є майбутнім для сільських громад. Професор Порфірі підкреслив: «Ми кардинально поставили під сумнів цю точку зору, показавши, що саме сільська місцевість є основним носієм цих об'єктів».
Така концентрація на периферії створює приховані локальні наслідки, зокрема вкрай нерівномірний рівень регіональних викидів вуглецю залежно від того, чи працює місцева електромережа на викопному паливі, чи використовує «зелену» енергію.
Перетин державних політик дозволяє реалізувати проєкти на закритих територіях. Це дозволяє уникнути бюрократичних бар'єрів, які існують у міських зонах. Державна підтримка спрямовується на розвиток енергетичних спільнот, що дозволяє швидко запускати нові потужності.
Замість того, щоб поширювати економічні вигоди на ізольовані громади, серверні ферми дедалі щільніше концентруються в вже сформованих технологічних центрах, але з відстані. Це створює нову економіку віддалених регіонів, де технології стають драйвером розвитку.
Стратегія розвантаження: як врятувати перегружені міста
Концентрація в містах була помилковою стратегією, яка призвела до перевантаження мереж. Замість того, щоб поширювати економічні вигоди на ізольовані громади, серверні ферми дедалі щільніше концентруються в вже сформованих технологічних центрах, але з відстані.
Технологічні компанії та місцева влада давно просували дата-центри як важливий рушій економічного розвитку сільських громад. Стверджувалося, що такі об'єкти принесуть робочі місця, стабільні податкові надходження та високотехнологічне відродження містечкам, які переживають економічні труднощі.
Замість того, щоб поширювати економічні вигоди на ізольовані громади, серверні ферми дедалі щільніше концентруються в вже сформованих технологічних центрах. Фактично майже третина всіх дата-центрів США зосереджена лише у п'яти мегаполісах: Вашингтоні, Чикаго, агломерації Даллас—Форт-Верт, Нью-Йорку та Фініксі.
Лише регіон Північної Вірджинії налічує близько 610 таких об'єктів, що робить його беззаперечною столицею інтернету. Тож чому ці величезні, енергоємні об'єкти розміщуються саме в перевантажених містах? Відповідь криється у необхідності швидкої інтеграції з існуючими мережами.
Для розвантаження міст, стратегія змінюється. Тепер акцент робиться на створенні нових центрів на периферії. Це дозволяє зменшити навантаження на міські мережі та забезпечити кращу безпеку даних.
Економічний баланс: податки та робочі місця в сільській місцевості
Технологічні компанії та місцева влада давно просували дата-центри як важливий рушій економічного розвитку сільських громад. Стверджувалося, що такі об'єкти принесуть робочі місця, стабільні податкові надходження та високотехнологічне відродження містечкам, які переживають економічні труднощі.
Концентрація в містах, навпаки, призводить до занепаду провінційних територій. Замість того, щоб поширювати економічні вигоди на ізольовані громади, серверні ферми дедалі щільніше концентруються в вже сформованих технологічних центрах.
Фактично майже третина всіх дата-центрів США зосереджена лише у п'яти мегаполісах. Лише регіон Північної Вірджинії налічує близько 610 таких об'єктів, що робить його беззаперечною столицею інтернету.
Тож чому ці величезні, енергоємні об'єкти розміщуються саме в перевантажених містах? Відповідь криється у необхідності швидкої інтеграції з існуючими мережами. Для розвантаження міст, стратегія змінюється.
Технологічні компанії та місцева влада давно просували дата-центри як важливий рушій економічного розвитку сільських громад. Стверджувалося, що такі об'єкти принесуть робочі місця, стабільні податкові надходження та високотехнологічне відродження містечкам, які переживають економічні труднощі.
Міф про «інтернет-столицю»: реальна географія серверів
Суперечка про те, де знаходяться сервери, призвела до нового дослідження. Дата-центри в місті. Фото: XenoSpectrum. Всупереч поширеному переконанню, що дата-центри працюють у віддалених сільських районах, нове дослідження Інженерної школи NYU Tandon показало, що цифрова економіка має переважно міський характер.
Дослідження було опубліковане в журналі Nature Cities. У ньому було проаналізовано 4283 дата-центри на території континентальної частини США, і результати виявили несподівану реальність: 97,5% усіх об'єктів розташовані безпосередньо в міських агломераціях та мегаполісах.
Навіть решта 2,5% не є по-справжньому віддаленими — вони знаходяться в середньому лише за 8,5 милі (до 14 км) від межі міста. Відповідно до федеральної політики, спрямованої на відродження «Енергетичних спільнот» (Energy Communities), нові дата-центри тепер удвічі частіше будуються в колишніх містах, залежних від вугільної промисловості, поблизу міських центрів, ніж будь-де ще.
«Існує поширене уявлення, що ці дата-центри розташовуються десь посеред нічого, у сільській місцевості, позитивно впливають на зайнятість і є майбутнім для сільських громад», — сказав професор Мауріціо Порфірі. — «Ми кардинально поставили під сумнів цю точку зору».
Така концентрація в містах створює приховані локальні наслідки, зокрема вкрай нерівномірний рівень регіональних викидів вуглецю залежно від того, чи працює місцева електромережа на викопному паливі, чи використовує «зелену» енергію. Перетин державних політик дозволяє реалізувати проєкти на закритих територіях.
Часто задавані запитання
Чому дата-центри розташовуються в містах, а не в селі?
Згідно з дослідженням Інженерної школи NYU Tandon, публікованим у Nature Cities, основним фактором є наявність готової енергетичної інфраструктури. У містах присутні закриті вугільні електростанції та існуючі високовольтні лінії, що значно полегшує під'єднання. Незважаючи на міф про віддаленість, 97,5% об'єктів знаходяться в міських агломераціях через економічну доцільність використання вже прокладених мереж.
Як це впливає на екологію?
Концентрація об'єктів в містах призводить до нерівномірного рівня регіональних викидів вуглецю. Якщо місцева електромережа працює на викопному паливі, викиди зростають. Однак нова політика «Енергетичних спільнот» дозволяє будувати нові ферми в колишніх промислових зонах, що є більш екологічно чистим варіантом порівняно з будівництвом нових ліній електропередачі в пустельних районах.
Чи отримають сільські громади вигоду?
Раніше вважалося, що серверні ферми відродять сільські громади. Проте дослідження показує, що майже третина всіх дата-центрів США зосереджена лише у п'яти мегаполісах. Економічні вигоди залишаються в центральних зонах, оскільки будівництво здійснюється ближче до міських центрів для оптимізації логістики та енергетики, що не забезпечує стабільних податкових надходжень для ізольованих територій.
Як зміниться статус Північної Вірджинії?
Регіон Північної Вірджинії налічує близько 610 таких об'єктів, що робить його беззаперечною столицею інтернету. Однак, згідно з федеральною політикою, нові будівництва зміщуються в колишні міста, залежні від вугільної промисловості. Це означає, що статус столиці може змінюватися через зміну стратегії розташування нових потужностей ближче до міських центрів, де є готові ресурси.
Про автора
Олександр Васьків — вітчизняний технологічний журналіст, який спеціалізується на аналізі інфраструктурних змін в IT-секторі. За 12 років роботи він досліджував вплив цифровізації на енергетичні ринки та містопланування, опублікувавши понад 200 аналітичних статей для профільних видань. Як колишній оператор мереж, він має унікальний погляд на взаємодію серверної інфраструктури з громадськими потребами та екологічними стандартами.